Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2017 » Октябрь » 17 » Фінансові санкції за порушення касової дисципліни
17:05
Фінансові санкції за порушення касової дисципліни

Фінансові санкції за порушення касової дисципліни

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

Зазначені норми передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» 12.06.1995 року N 436/95.

Єдиний податок не застосовуються, якщо у статуті підприємства частка інших юридичних осіб – не платників єдиного податку, перевищує 25 %

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Тобто, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Крім того, суб’єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано і який має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, та/або неприбуткові організації, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Зазначена норма передбачена п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

База оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

 

При цьому база оподаткування:

- операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг,

- база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін,

- а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

 

Зазначене не поширюється на товари (послуги), ціни на які підлягають державному регулюванню; та газ, який постачається для потреб населення.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

 

Відображення підприємцями на загальній системі оподаткування у книзі обліку доходів і витрат сум амортизації

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

група 1 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

група 2 - будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

група 3 - машини, обладнання, тварини, багаторічні – 5 років;

група 4 - нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Нарахування амортизації поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Тобто амортизація нараховується з місяця, що настає за місяцем введення обладнання в експлуатацію.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13 № 481.

У графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» Книги, фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які повинні бути документально підтверджені.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування щомісячно нараховує та відображає амортизаційні відрахування в графі 8 Книги.

Зазнана норма передбачена п.п. 177.4.6, п.п. 177.4.7, п.п. 177.4.8 п.п., 177.4.9 ст. 177 Податкового кодексу України.

Матеріальна допомога на оздоровлення оподатковується податком на доходи фізичних осіб

 

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

 

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

 

Якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.

 

Суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску у місяці, у якому роботодавець нараховує суму відпускних.

 

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу України.

 

Оподаткування податком на прибуток дивідендів

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу.

Крім випадків, передбачених пп. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18%.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.

У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Авансовий внесок не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів:

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню. З метою оподаткування материнська компанія веде з наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди.

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

- фізичним особам.

Зазначена норма визначена пп. 57.1 1.1; п.п. 57.1 1.2; пп. 57.1 1.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Податок на доходи фізичних осіб з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою сплачується протягом трьох банківських днів з дня виплати такого доходу

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Отже податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою з каси податкового агента, необхідно сплачувати протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

До 01.01.2017 року в зазначеному випадку податок сплачувався до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Зазначена норма передбачена п.п 168.1.4 ст. 168 Податкового кодексу України.

 

Податкова амортизація основних засобів визначається без їх переоцінки, проведеної згідно бухгалтерського обліку

 

Для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

 

Зазначена норма передбачена пп. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

 

Прискорена амортизація основних засобів

 

Платникам податку на прибуток надано право застосування з 01 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом - щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання таких вимог:

 

- не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

 

- введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

 

- використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

 

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

 

- збільшити фінансовий результат до оподаткування - на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

 

- зменшити фінансовий результат до оподаткування - на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

 

Зазначена норма визначена п. 43 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Просмотров: 50 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Среда, 22.11.2017, 17:46
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Октябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0