Чи включається до складу витрат виплати заробітної плати працівникам за час вимушеного простою підприємства?

         Згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України зі змінами та доповненнями,  простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст.113 КЗПУ).
        При обчисленні об’єкта оподаткування враховуються інші витрати господарської діяльності, до яких розділом .ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат   (підпункт 138.12.2  статті 138 ПКУ).

         Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПКУ).

        Оскільки  заробітна плата працівників, виплачена за час вимушеного простою підприємства не може бути безпосередньо віднесена до конкретного об’єкта витрат, то такі витрати не включається до складу прямих витрат на оплату праці, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

       Виплати за час вимушеного простою підприємства, на підставі пунктів 138.12.2  та 138.5 статті 138 ПКУ, враховуються у складі інших витрат у звітному податковому періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку та відображаються у рядку 06.4.39 Додатка ІВ  Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

       Якщо підприємством здійснено попередню оплату страхових виплат при страхуванні основних засобів за строками, термін оплати яких не  настав, яким чином враховувати такі фактично оплачені суми у складі витрат?

        Згідно з підпунктом 140.1.6  статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування майна платника податку  в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

        Як визначено пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати’’, затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 № 318, у разі якщо здійснення операції забезпечується одержанням економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.

         Відповідно до пункту 138.5 статті 138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

        Отже, до складу витрат платника податку звітного (податкового) періоду включається лише відповідна сума витрат, пов’язана із страхуванням незалежно від наявності здійснення попередньої оплати.

         Тобто у разі оплати платником податку – страхувальником страхових внесків (платежів, премій) за строками сплати, що не настали, тобто здійснена попередня оплата за тривалий час, розмір страхових внесків, що можуть враховуватись у складі витрат, та дата їх виникнення повинні визначатись розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними (податковими) періодами.

Перевірте правильність рахунків зі сплати податку на прибуток!

Міністерство доходів та зборів повідомляє, що платники податків, які сплатили помилково на старі рахунки авансові внески з податку на прибуток у січні 2013 року, можуть виправити ситуацію та уникнути заборгованості перед бюджетом. Для цього необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації заяву про переведення сплаченої суми зазначених внесків на нові коди Класифікації доходів бюджету, що призначені для сплати авансових внесків з податку на прибуток.

А саме, Класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:

Зміни були внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 р. № 19 до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11.

Будьте уважні, нові реквізити бюджетних рахунків для сплати авансових внесків з податку на прибуток розміщено на субсайтах органів ДПС, в засобах масової інформації, а також Центрах обслуговування платників.

Фізичним особам-приватним підприємцям

Чи має право приватний підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість ремонту реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

До переліку витрат фізичної особи - підприємця, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (п.177.4 ст.177 ПКУ).

Витрати операційної діяльності визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2  - 138.10.4, п. 138.11 ст.138 ПКУ (пункт 138.1 статті 138 ПКУ).

В податковому обліку реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засобів (п.145.1 статті 145 ПКУ).

Згідно з пунктом 146.12 статті 146 ПКУ до складу витрат включається сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

При цьому, балансова вартість основних засобів має обліковуватись на бухгалтерських рахунках.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999  № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями)  бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Ведення бухгалтерського обліку для фізичних осіб – підприємців  законодавством не передбачено.

Таким чином, витрати на здійснення ремонту (поліпшення) основних засобів (в тому числі реєстраторів розрахункових операцій) не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції ?

Відповідно до пп. 14.1.10 статті 14 розділу І Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

Приватним підприємцем-платником єдиного податку втрачено Свідоцтво платника єдиного податку. Яким чином таке Свідоцтво можливо поновити?

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби  (пункт 299.2 статті 299 ПКУ).

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).

Згідно із пунктом 299.7 статті 299 ПКУ у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви (пункт 299.5 статті 299 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку має право отримати дублікат даного свідоцтва протягом 10 календарних днів на підставі письмової заяви, що складається в довільній формі, та подається до органу ДПС за місцем податкової адреси фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють кілька видів господарської діяльності

Платники єдиного податку І та ІІ груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.

Так, для платників І групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників ІІ групи – 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців. Залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, розмір ставки податку становить:

- для І групи платників – у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;

- для ІІ групи – від 2 до 20%.

Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

Шановні клієнти АЦСК ІДД!

Запроваджено нові форми реєстраційних документів

З метою спрощення процедури отримання послуг електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) запроваджено нові форми реєстраційних документів.

Одночасно інформуємо, що разом із новими формами реєстраційних документів віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД до 01 липня 2013 року будуть прийматись і форми попереднього зразка!
Нові форми реєстраційних документів ви можете завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за адресою http://www.acskidd.gov.ua.

Продовжено технічну підтримку та надання у користування програмного забезпечення «ДПС Захист Звітності»

До завершення розробки та впровадження нового програмного забезпечення для підписання та подання звітності до органів Міндоходів продовжено технічну підтримку та надання у користування програмного забезпечення «ДПС Захист Звітності».

Для накладення електронного цифрового підпису на електронну звітність та подання її до контролюючих органів також пропонуємо використовувати більш зручне безкоштовне програмне забезпечення або електронні сервіси компаній, які сприяють поліпшенню процесу подання звітності, впровадженню електронних сервісів та розвитку електронного документообігу.

Переглянути перелік доступного програмного забезпечення можна за цим посиланням (http://acskidd.gov.ua/program_obespech).

Розроблено відеоінструкцію з самостійної генерації ключів підписувачем

Нашим центром створено інформаційний відеоматеріал щодо самостійної генерації ключів підписувачем за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК–1».

Даний відеоматеріал буде корисним для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності, які розглядають можливість отримання послуг електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД та відповідно до постанови КМУ від 28 жовтня 2004 року №1452 здійснюють генерацію особистих та відкритих ключів безпосередньо в установі.

Переглянути відеоматеріал можна тут http://www.youtube.com/watch?v=TXqhbBwU2tk

Офіційний інформаційний ресурс АЦСК ІДД http://www.acskidd.gov.ua

Замінено сертифікат центрального шлюзу приймання електронної звітності

У зв’язку з утворенням Міністерства доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України замінено сертифікат центрального шлюзу приймання електронної звітності Міністерства доходів і зборів України.

Платникам, які використовують видані Акредитованим центром сертифікації при Міндоходів (та іншими АЦСК у відповідності до формату) електронні цифрові підписи та програмне забезпечення, для шифрування електронної звітності на центр обробки електронної звітності Міндоходів необхідно використовувати технологічний сертифікат «MINRD_otr.cer», який розміщено за посиланням http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/edina-adresa/.

Міндоходів пропонує спростити порядок визначення доходу від продажу нерухомості

Міністерством доходів і зборів України розроблено законопроект „Про внесення змін до статті 172 Податкового кодексу України щодо вдосконалення порядку визначення доходу від відчуження об’єктів нерухомого майна”, який впорядкує розрахунок податків і зборів при операціях з купівлі-продажу нерухомості. Законопроект зареєстровано у Верховній Раді України 5 липня 2013 року за №2539а.

Ініційовані зміни, впевнені у Міністерстві, не лише дозволять уникнути неоднозначного тлумачення норм законодавства, а й зменшать витрати часу на розрахунки податків і зборів, які необхідно сплатити при таких операціях.

Сьогодні під час продажу та купівлі нерухомого майна фізичні особи сплачують податок на доходи фізичних осіб, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та державне мито. Однак база оподаткування кожного з цих зборів різна.

Так, податок на доходи фізичних осіб сплачується з ціни, яка зазначається у договорі купівлі-продажу, однак не нижче оціночної вартості такого об’єкта. Збір на державне пенсійне страхування – з вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі, а державне мито – з суми договору.

Законопроектом №2539а запропоновано встановити однакову базу оподаткування при продажу об’єкту нерухомості для всіх податків та зборів. Розраховуватиметься вона з вартості, зазначеної у договорі купівлі-продажу, однак не нижче оціночної вартості цієї нерухомості.

Тобто, пояснюють фахівці Міндоходів, при сплаті належних податків та зборів може використовуватися оціночна вартість нерухомого майна, яка визначена будь-яким суб’єктом оціночної діяльності. Звичайно, якщо він відповідає усім законодавчим вимогам.

Діючі ставки податків та зборів, які сплачуються під час операцій купівлі-продажу, порядок та строки їх сплати законопроектом не змінюються.

Закон про трансфертне ціноутворення – ефективний інструмент протидії виведенню капіталів, - Олександр Клименко

 Прес-служба Міндоходів

Прийнятий парламентом закон про трансфертне ціноутворення стане ефективним механізмом протидії неконтрольованому виведенню капіталів до офшорних зон та низькоподаткових юрисдикцій.

Про це заявив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко під час прес-конференції.

«Від винесення ініціативи на обговорення до затвердження у парламенті пройшло рівно півроку. Врешті решт у цьому дійсно революційному законопроекті ми віднайшли баланс інтересів держави та бізнесу. Це істотний крок вперед до європейських практик боротьби із податковою ерозією та виведенням точки прибутку з під оподаткування. Прийняття цього документу принципово важливе з точки зору державного патріотизму», - зазначив Міністр.

Він додав, що в ході опрацювання законопроекту в профільному комітеті Верховної Ради та при розгляді в парламентській залі в тексті документу вдалося зберегти всі принципові положення. Так, держава контролюватиме не тільки операції з класичними офшорами, але й з усіма країнами, де запроваджені низькі ставки або пільгові режими оподаткування. Також у законі збережені норми щодо контролю за операціями між пов’язаними особами всередині країни з урахуванням того, що під контроль підпадатимуть тільки ті суб’єкти господарювання, що задекларували збитки за попередній звітний рік, застосовують спеціальні режими оподаткування чи користуються податковими пільгами.

В цілому, за словами Олександра Клименка, у другому читанні в законопроекті були враховані ті пропозиції бізнесу, які дозволяють удосконалити механізм контролю за трансфертним ціноутворенням, але в той же час не нівелюють саму суть ініціативи.

Зокрема, спрощені вимоги щодо звітності для бізнесу: до 1 травня року, наступного за звітним, бізнесу необхідно буде лише подати звіт про контрольовані операції. Для зручності бізнесу це можливо буде зробити в електронному вигляді. З закону виключена норма щодо необхідності подачі первинних документів. Вони можуть бути надані лише за запитом Міністерства доходів і зборів, під час перевірки.

Міністр також підкреслив, що в ході перевірки з трансфертного ціноутворення інші податкові питання перевірятися не будуть, а бізнесу наданий перехідний період по штрафах. Так, штрафні санкції у період з 1 вересня 2013 року по 1 вересня 2014 року застосовуватимуться символічно, у розмірі 1 гривні. Разом з тим збережений 5%-й штраф за неподання звітності.

«Ця норма була з самого початку включена до законопроекту за пропозиціями бізнесу і покликана виконувати, в першу чергу, стимулюючу функцію – попередити ухилення бізнесу від подачі цієї звітності. Норми про звичайні ціни давно існують в українському податковому законодавстві, і до цих пір не виконувалися. Ми не хочемо повторення цієї ситуації і перетворення контролю за трансфертним ціноутворенням на формальність», - підкреслив Міністр.

Окрім цього, бізнесу не потрібно буде вести окремий бухгалтерський облік для цілей контролю за трансфертним ціноутворенням, він матиме можливість визначати показники рентабельності на вибір – за національними чи за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

«Тепер наша мета – якісна імплементація норм трансфертного ціноутворення у національну практику. І ми також націлені на співпрацю в цьому питанні. Міністерство готове надавати консультації, інформаційну підтримку, брати участь у навчанні кадрів», - зауважив Олександр Клименко.

Нагадаємо, 4 липня Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект «Про внесення змін в Податковий кодекс України про трансфертне ціноутворення» (№2515). На даний момент законопроект очікує на підписання Президентом України.