Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Чи є підставою для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку невідповідність вказаних у заяві видів діяльності.

Згідно із п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) обрання або перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 цієї статті.

     Пунктом 299.5 статті 299 ПКУ визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.

 У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п.299.8 ст. 299 ПКУ).

Відповідно до п.299.9 ст.299 ПКУ підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
     1) невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам ст.291 глави 1 розділу ХIV ПКУ;
     2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
     3) недотримання вимог пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ.
     Таким чином, невідповідність видів діяльності, вказаних у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, видам діяльності, які зазначенні в реєстраційній картці фізичної особи – підприємця, не є підставою для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Чи необхідно фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незбереження?

 Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
     Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).

Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПКУ).
     Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (абз. перший пп.44.3 ст.44 ПКУ).
     Тобто, при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п.44.1 ст.44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти органи державної податкової служби під час проведення перевірок, згідно із пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПКУ.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.      
     За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ.
     Також, платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п.297.3 ст.297 ПКУ).
     При відсутності первинних документів на товар, який придбавався платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п.127.1 ст.127 ПКУ та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ.

Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік?

Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).

Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
     Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).

Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
     При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Чи застосовують ФОП - платники ЄП реєстратори розрахункових операцій?

 Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.